Смирення

І дух тут, і смуток,
І радощей дрібка,
Тихенько й повільно
Осінь іде.

З зимою зустрітись
Очікує тільки,
Щоб зникнути
Миттю в минулому вже.

Прогнала усе
Із поля і саду,
Врожай - по коморах,
Прибраним він є.

В смиренні природу
Зимі поклонила -
- Сип снігом, сип білим
Земельку уже.