Торкнулось неба - потемніло.
Як в мареві заплуталось в
думках,
Ще правду добре утопити
В обіцянках і розових стрічках.
Торкнулось лану - все згоріло,
Як чорна хмара, що впала
враз,
Вже хліба тут не окосити,
Все вигоріло в душах і в серцях.
Торкнулось серця - розпач в
ньому,
Мовчить, німе - словечка вже
нема,
І сліз нема, не треба мати,
Від почуття, в якому лише
тьма!