А війна собі повільно йде …
Ще хтось і хтось
Додому не прийде …
Ніколи вже, уже ніяк,
Хтось не зобачить
Далі ж як?
Все буде так, як і було,
Чи змістом вмерти
Та було за що?
Було! Було!
Кричить вдова!
Було! Було!
І сирота…
Бо чоловік усе віддав!
Бо тато, аж на смерть стояв!
Мене, тебе, за всіх, за нас!
Вмирав і ворогу нас не віддав!