Котиться думка …
Всесвітом десь …
А на мені і спинилась.
Тому й породив нас,
Напевне Господь,
Щоби вона примостилась
Саме в мені і саме в цю мить …
Страшно якось …
А навіщо?
У Бога спитай, поговори,
Чи думка оця тобі лишня?
Можливо тому все в світі отак -
Зрозумілим сприйняти заважко.
А думкою Він до тебе прийшов …
І дивно, і гарно, і тяжко …