Снують небом хмари,
Все видивляють.
Цікаві чи може
Притулку не мають …
Тому помаленьку,
За вітром пливуть.
Прогоне духливий,
В світ далі йдуть.
Часом скопичаться
В гніві чорнізнім
І плачуть та так,
Що сльози невинні
Течуть у стебельця,
Струмками стікають …
А втіха з землі
Життям проростає …