Не гомонять віршами наші душі …

Не гомонять віршами наші душі.
Притихли всі. І настрій де?
Свята спасали нас, а далі?
Дожити до весни, яка прийде?
Як переміну, ми тепло чекаєм.
Терпіння вбракло - то біда!
Стомились люди - аж занадто.
Кінця біді - нема й нема!
Там обирають, тут вмирають,
А там нехають - все в одне!
О, Господи! Що ж нас чекає?
А світ бадьоро в прірву йде!

Залишити відповідь