Подзвонила я до їжачка.
- Ало! - каже -
- Я вже встав! Уже пора!
Пробудився! Довго спав,
Але кріт щось тут копав
І нехотяче до мене
Та до нірки завітав.
От пора вже і мені
Думати, що навесні
Перш усього поробити,
До ладу усе вчинити.
- Пан-їжак, я вибачаюсь!
Що турбую вас! Аж каюсь!
Може ще зарано я
Подзвонила, бо хоча,
Лютий днів ще кілька має,
А весна ж то прибуває!
Просим пана-їжачка
Жити в дворі, ще й яка
Буде це для нас повага!
Ласка просить - ми вам раді!