Роздум лютого не з легких.
Холод цвяхами кує,
Хоча сонечко злодійськи
Підкрадається і все
У сумʼятті і неволі,
Бо тепла іще нема,
Як зупинкою недолі
Всі чекають, де весна.
Хто до смерті притулився,
Хто вчепився за життя,
Хто й нічого не помітив,
Цікавіша метушня.
І думки - і ті в полоні,
У вʼязницях нас самих.
Не пускаєм розгулятись-
Світ страшніший їх самих.