Післясвятковий вірш

Стрепенувся світ святами, порадів із нами.
Ворогам додав ще злості. Бо вони «дарами»

Пригостили вогняними новорічні свята …
Й поздихали десь у полі в снігові заслатім.

- Час, миленький, скокни в завтра, попитай у нього,
Коли смерті смерть настане? І коли живого

Мати пригорне синочка. Про мир іде мова?
Час можливо інше знає, що не все готове

Для розподілу й крадіння, торг іде у світі.
Потерпіть й ще повмирайте дорослі і діти.

Залишити відповідь