В крота - до сонця сліпота.
А нюх ж то є! Вже не біда!
Волочить, суне, має він добра.
Прийде стихія?
Для неї не існує короля!
Й нора в крота - аж величенька.
Пожити можуть й інші,
Кому ненька-природа
Не додала уміння будувати.
А дах якийсь то треба мати.
Хомʼяк у нірці цій і проживав.
В негоду добру хатку мав.
Й добро у хомʼячка було.
У щічках він носив його.
Ми про стихію говорили.
Прийшла вода і все залило.
Біда кротові, нову хатку
Потрібно лапками в землі копати.
А хомʼячок? І він «страждав»!
Під сонечком зо щічками лежав!
Ми ніби вміємо добро вбачати
Й ніщівно зло ненавидками слати.
От й хомʼячкові - сонечко відоме.
Він бачить правди Господа хороми.
А в щоки щільно також закладає
Й живе у нірці, яку хтось в темряві копає.
Views: 122