Гнітом гне гнів вигинає,
Гнобить нас всіх і шукає,
Де в душі лишилась сила,
Щоб зломити на безсилля.
Бо глумився ворог нами …
Віє стяг над могилами …
Хлопці там безсилі сильні
З крилами, бо непосильні
Стати і піти ногами …
Розшматовані то вами,
Вороги наші одвічні!!
Пожаліти вас? Знов гнітом
Гнів нестерпно вигинає!
Не пускає, так тримає …
Хлопці полем вже не ходять …
Як янголи … крильми водять …
І летять, летять думками …
Десь із Богом, десь не з нами …