Зима не наляпала снігу дахами,
Дерева в шапки не вдягла.
Зусім не зʼявилась, так можна сказати,
Але все ж тугу принесла.
Бо осінь старалась, листу накидала,
Все маскувалась в красу …
Але дощ понурий усе порозмазав,
В калюжах втопив сухість всю.
Можливо якогось ранку біленького
Я таки взрію сніжець.
Легкий і ніжний, зотканий сніжками
Дитинства надій і сердець.