Суне біль холодний,
Гнітить в душі все.
Чорне багновиння
Ляпає усе
В мокроту брудную,
Ніби так завжди
Будемо ступати
В чорний лик води.
Аж весною може,
Ми діждемсь струмків …
Як спасіння сніг лиш
Поховає біль,
Що земля зібрала
В чорноті своїй …
Бо війна проклята,
Породила гнів.