Вірш, який може бути безкрайнім, як щастя, але якого треба дописати

Posted on by Галина Украйна 
Іду, іду не спотикаюсьІ
І море лащиться аж-аж.
А вітер тихо заплітає
Думками раю цілий пляж.
Мій пес і той,
Здурів не трішки.
Можливо й хвіст
Свій відірве!
Щасливий, мокрий
Не до нитки
І ладний оббрехати все!
Views: 108

Спорiднeнi твори

Залишити відповідь