Коломийка осiння

Ще встаємо,
Ще лягаєм,
Аж бiда втомилась

Скажи, сонечко,
що далi?
Чи й ти зажурилось?

Пiшло з неба.
Час вiд часу
Лише надзираєш

На нас бiдних,
I бездолих
Темiнь насилаєш.

Досить маємо такої -
Кацапами звуться,

Певне нашi вже
Деньочки
Та й переведуться.

Сум огортає
Усiх нас,
Й жально помирати.

Воскресай нас,
Сил подай нам,
Ворога здолати!

Залишити відповідь