Зiтхнула душа.
Вороття вже нема.
Дивитись й
не бачити хочу
себе у людському
поняттi "добра".
Наговорилось всього.
Аж воротить.
***
Згадую старих людей,
що в постолах
стернею приступали.
Шукаю помiчi, рiд мiй.
Де помилились ми,
що так нам жити
тяжко стало?