Цигани вкрали кошелька,
Нахабно гуртом обібрали.
Побігли, зникли всі разом,
Скарби моi повимітали.
Кацап зустрівся, він також,
Ножом розмахував завзято.
Повишкрябав усе кругом,
Не лишив гривничку зом’яту.
А потім сором його взяв,
З «духовними» часто буває…
І от забив мене, бо я
Його крадійство свідком знаю.
Нема мене - на небесах,
У Бога суд - та переносять,
Бо там «духовних» судять так,
Що у Гаазі ради просять!