Вечiрнi дзвони! Вечiрнi дзвони!
Оповідають все в невинності своiй,
Про молодiсть, про дiм і про час щемний,
коли в останнє чувся такий дзвiн.
Щасливих днiв пора минула.
Й серця, якi в веселостi були,
В могили мороку вже вселились
й не чутно їм вечiрний дзвiн.
Так буде завжди, як й зі мною.
А мелодiйний спів звучатиме знов й знов,
Допоки iншi кобзарi ходитимуть долами
З звiнницi буде чути тихий - бом!
Thomas Moore