- Не ображайся на мене мiй свiт.
Хоча ти мене ображаєш.
Ну повернись до мене всiм,
що щастям люди називають.
I сум, i сумнiв точать все,
чого торкаюсь я журбою.
Повiдкидай усе сухе,
що непотрiбно тут зi мною.
- Сама, сама держи-пускай,
сама iди до свого щастя,
Куди iти? То роздивись!
Коли в душi твоє причастя
iз миттю розуму добра,
що сталось десь i ненадiйно ...
Може молитва, може спiв,
що у пташини чудодiйно,
ще ллється, ллється iз грудок,
хоч дощ побив її невдаху,
але ж гукає, кличе, спiв -
для нас, пташина там - на даху.
Отак i ти - не бiйся, йди,
бiда поб'є, сильнiша будеш.
Гукай й почує тебе Бог...
й твоє усердя не забуде ...
Views: 115