Усі забудуть,
А щось
То пам‘ятатиме.
Може пилинка
На усій землі,
Бо як же Бог
Воскресатиме
Усіх, що були
Раніш "ми".
Якби нічого
Зовсім
Не лишилось?
Із чого кості,
Шкіру, плоть?
Із чого нас
Повоскресати?
Бо навіть
Пам‘яті пилок,
Давно розвіявся
Туманом
І висох
Теплом віків
Нема, нема ...
Лише пилинка
Увібрала
В себе "мене",
Господь
Так того
Захотів!