Подумалось …
Навіщо та любов,
Як оковита?
Частіше дурником
Тебе створити ладна …
Але ж хвилююча
Й красива …
Бо в світі було б безпорадно
Блукати раєм, як Адам …
Що Богу навіть жально стало …
Зʼявилась Єва.
Не свята.
В любові - аж здурів Адам.
І жити тяжко …
Й нескучно стало!