Жадання здійснення — і почасті мить,
вкрита золотим склепінням тіней.
У безмежжі любові, в розкішних світлицях
сидить у мороці — стогне квезаль.
Бажання одне — щоб настав той кінець.
Яким же він буде?
Вдача одна — не прожити їй і дня.
Лише анемона — надія для птаха.
Безмежне кохання свободи…
Та болісний зліт.
Холодно. Дико.
І тиша довкола.
Птаха лежить.
Не чутно тієї солодкої пісні —
мольби про свободу.