Слово душу огорнуло,
а вона все й пригорнула -
наш садок i нашу вишню,
соловейка, Днiпро, тишу,
степ, смереку i пороги -
чумакiв кривi дороги ...
Все на мовi в свiт влилося,
Бог зберiг i нам вдалося
гiдним людом Йому стати.
Нумо, мову поважати,
Бо в красi є наше слово -
любiм щиро наша мову!