Місяць: Березень 2026

На балях ми танцювали,
Диявол грав, а ми скакали!

А війна собі повільно йде …
Ще хтось і хтось
Додому не прийде …

Різдво пройшло,
Той затишок зі снігом
Розтанув і побіг
Струмком.

У величі море трясе себе нащось.
Землею не спинить себе.

У кого немає любові – журби не буває. Був би мудрим – не став би хитрим. Щоб покласти в кишеню – треба мати таку. До […]

Мудруєш думками саменький з собою.
Болем зачепило тай мiцно журбою …

Мово, мово,
Чорноброва,
Де звучиш
Ти гонорово?

гiрко, гiрко –
так вже треба…
та уже,
як є.

Поет чорний,
А вірш світлий,
Чорний вірш –

зачарована мова,
потоком спадає,
думка тихенько
до серця сягає.

Завжди питаюсь, навiщо ж людина,
Як кинута квiтка лежить,
В пороцi, у брудi, чого така доля?
Аж серце в сумʼятті щемить.

Торкнулось неба – потемніло.
Як в мареві заплуталось в
думках,
Ще правду добре утопити
В обіцянках і розових стрічках.

Летимо ми на санчатах –
Я і мій Дружок-собака.
Вітер свище, сніг скавчить,
Все, як віхола, летить.

Попереду смерть,
Позаду життя,
Між ними словечко –
Родились!

Мишатко, мишатко,
Чи знаєш, дитятко,
Весна буде,
Знаєш про це?