Без метафор коли…

Без метафор коли...
Наприклад... -
Ворог кидає КАБ-и на цивільних людей з літаків та гвинтокрилів...
Каб-и збиває БПЛА (фантастично, але можливо)...
Вибухова хвиля досягла гвинтокрила (чи літака...без  різниці) -
Втрачається рівновага, в турбулентність втрапляє літак (чи гвинтокрил)...
Пікірує, падає літак (чи гвинтокрил)...
Люди радіють, плескають в долоні біля хат та багатоквартирних будинків...
Радіють з того, що живі та місце їхнього затишку не поруйноване, ціле...
Але впали уламки - почалися вибухи та пожежа...
Багато чого було знищено, погоріло майже усе...
Пожежникам та рятівникам було рботи та клопоту вдосталь...
Сварилися люди з матюччям москальським, прокляттями на окупанта!
Дісталося трохи і нашій (зазвичай ні за що!) ППО...
Від людей, які щойно раділи спасінню...
Бо їхні хати та багатоквартирні будинки були таки знищені вщент...
Двоє загинуло, кілька важкопоранених...
Горе, біда, безпритульність... -
Безхатченками стали люди, які щойно раділи, плескали в долоні...
А тим часом ми бомбардуємо НПЗ та інфраструктури московії...
- Бомбардуєм у відповідь їм, віддзеркально... - мовить наш лідер, очільник, наш голос...
Москалі у розгубі - куди дітися їм...безпорадні, не знають...бензину нема!
Порожніють крамниці...
Шлях на вихід лишився в Криму, на вхід - заблоковано...
У безвихідь, в тупик, в глухий кут ми загнали заклятого ворога нині...
...Отак, коли без метафор...
Коли про війну у третьому тисячолітті в кафе за кавою з тістечком...
А, кажуть, що це неможливо - кафе та війна не сумісні...
Але таке воно є вже, наше тисячоліття... -
Тут глузд та безглуздя зійшлися на перехресті війни...
Що ж, без метафор ніяк.