Забуду образи,
рубцями полишить
душа їх глибоко в мені.
Згадати про них
не бажаю, не тішусь
питання лиш часу коли,
постануть очима
поранені душі,
проколоті мною, як злом …
Навіщо було так повсюдно
людям не жити добром.
Поетичний авторський клуб, сучасна українська поезія
Забуду образи,
рубцями полишить
душа їх глибоко в мені.
Згадати про них
не бажаю, не тішусь
питання лиш часу коли,
постануть очима
поранені душі,
проколоті мною, як злом …
Навіщо було так повсюдно
людям не жити добром.