І я питала мого-твого Бога,
Скажи Єдиний, тяжко нам, скажи …
До яких пір така негожа доля
Шляхом нас вести нас лиш біди …
І відповів Господь у думках страшних сили.
І відповідь правдивою була …
- Коли були ви в чомусь та єдині?
Як і були - то мить це лиш була.
Коли ви були тверді, мов та криця?
Щоб кулаком і без ніякиньких вагань?
Прийдеться діло доробити міццю -
Всі розлізаєтесь, як та погань!
Сказали - так! Робіте добре!
Сказали - ні! Вже до кінця!
Коней мордуєте своїх в дорозі
От й волочіння й доля ніяка́!
Views: 251