Плюндрують затишок в Поліссі.
А й може вже! Й зусім нема …
Дідів моїх, що жили в лісі …
То вже й лісів моʼ і нема …
То жаль чи злість, що там душею?
Що краще з них, з цього «добра»?
Чи розуміння смерті вдале,
не бачити вперед? Бо там - біда!
Поетичний авторський клуб, сучасна українська поезія
Плюндрують затишок в Поліссі.
А й може вже! Й зусім нема …
Дідів моїх, що жили в лісі …
То вже й лісів моʼ і нема …
То жаль чи злість, що там душею?
Що краще з них, з цього «добра»?
Чи розуміння смерті вдале,
не бачити вперед? Бо там - біда!