Моє минуле вам перечить?
Чому?
Чому лишилась я у мові?
Чому в мені є польське слово?
Про долю чули?
Вона є!
А присміхатись?
Воля ваша!
Чому?
Бо маєте ще брата,
Який зберіг чуття до мови,
І вас жаліє,
Бо у слові
Російськім
Була ваша сила …
Чуже воно
І ви безсилля
Не як бідою сприйняли.
А брата в присміхи взяли.
Не честь, не вміння.
Так. Кривляння.
Могло все бути
Як бажання,
Щоб мова квітла
Й багатіла …
Та де там!
Слова дубові…
Вірші-брила …