Понуро слово підняло себе.
Згадало зміст, який в собі тримало
І опустило все в собі,
Й порожнім, аж до донця стало …
Терзали його до сих пір.
Викручували, в присміх брали.
Стомилось слово - на зусім.
У забуття себе навік віддало.
На його місце - окупант.
Якесь це слово дивне, наче.
Вороже, скажем, саме так.
Мову гнобить й своє тлумачить.
Історія створення вірша:
Терзали його люто, аж до досі.
Викручували, в присміх брали.
Стомилось слово наше - зовсім.
У забуття себе навік віддало.