- Лисичка руденька,
хвостик пухкенький,
де полем ходила,
чи кого зустрiла?
- Та де там ходила?
Я бiгла щосили,
бо треба втiкати,
та курку гощати.
Держу в селi кури,
кєпської натури.
Гукаю в гостину,
усю їх родину.
Кричать i не хочуть,
втiкають, белькочуть.
Взяла лиш одненьку,
хорошу - тяжкеньку.
Село ж таке мiсце,
нема де мнi сiсти.
Спiшу-поспiшаю,
сiльських добре знаю.
Ураз в всiх бажання
i то без вагання
мене наздогнати!
Й мене попитати!
Чи можна селом
у лiс на гостину?
Як буду казати,
то курку покину!
А курка хороша,
не варто кидати ...
Побiгла хвостата
себе пригощати!