Горобчики, мої милі,
де сховались ви,
де покрились?
Вже не чути вас,
галасливих,
Зграйки ваші
десь погубились.
Чи у небі ворогів
забагато,
поковтали вас.
Як на страту,
понеслись
роздерти у шмаття,
чи вже скрізь так землею,
багаттям
рознеслася війнонька
бідою …
того й вас вже нема,
милі мої …