Що, доле?
Не візьму
тебе під руку
панною водити,
а буду нишком
плакати,
бо жити
якось вже стало,
як виною.
Бо горе ходить
й бороною
у ранах все лишає …
у пекучих.
Ятряться радо …
Серце мучать.
Лиш крадії плодяться
у посмішці зубаті …
Хай плаче там,
єдина мати.
Комусь і плакати
доля чорнізна …
О, світ без Бога …
світ страшнізний …