Ліниво я ноги
Свої опускаю,
В патинки старі
Помаленьку встромляю,
Попити йду каву,
Іду щось робити,
Чого так безсило
Й порожньо?
Як жити?!
Таланти ми маєм,
Про те добре знаєм!
А схочем - готові!
Всі їх й закопаєм!
Вони у житті,
Як дарунок і сила,
Покинемо їх -
Нудьга лиш
й безсилля …