Літо, літечко моє!
Сонцем вмите,
аж святе!
Розкажи нам,
де взяло
стільки ласки,
що тепло
всіх любовʼю
пригорнуло?
Спозаряння ти
чкурнуло
світ росою овмивати,
у веселку поскладати
усі барви землі-раю!
Простором,
усім розмаєм
ти летиш і оживляєш!
Любиш, пестиш,
і кохаєш!