Повимітаю щиро я минуле з себе,
Пилинок, аж зусім не полишу.
Вони поприсівіли мою душу
І дихати їй вільно не дають.
Щасливе слід також лишає …
У посмішках - як вічність у мені.
А по минулому - хай віник погуляє.
Надіям містячка хоч крапочку зроблю.
Поетичний авторський клуб, сучасна українська поезія
Повимітаю щиро я минуле з себе,
Пилинок, аж зусім не полишу.
Вони поприсівіли мою душу
І дихати їй вільно не дають.
Щасливе слід також лишає …
У посмішках - як вічність у мені.
А по минулому - хай віник погуляє.
Надіям містячка хоч крапочку зроблю.