нахабний дощ
завжди примостить себе ...
аж за комiр присуне крапель рiй ...
але співати вмiє й щедро
виводить музику нашир,
яка щоб соснами звучала,
яка бубнiла б по рiцi,
яка краплинами б топтала
травичку, квiти ... цiлий світ,
яка i сльози б змаскувала,
яка гриміла б в силі, як
вогонь, що падає суддею …
і … як симфонiя ... ось так ..