Україна – моя мати

Розходилась воля,
Відчайдушним морем,
Колихнула душу,
Розум затьмарила …
Біль не відчуває,
Горя не боїться
І безпечно в кігті
Ворога моститься.
Не мостись! Спочити
Ти там не зумієш!
Розходилась ширем,
А спинитись мрієш.
Воля вино буйне,
Серце зогріває,
А як розійдеться,
Розум відпускає.
Він побатракує
І вертає знову.
Де вже нема волі,
Де кайдани нові.

Залишити відповідь