Морок

Почитай зі мною, доле …
Вірша, що якого
Написала ти зі мною …
Доле, моя доле …

Присміхатись тобі буде
Фальшива людина
І повчати тебе буде,
Присміхом невпинно.

– Чи не звикла, чи забула
Чом зараз у диві?
Чи не навпіл знову наша
Країна-калина?

Вже ж ламали, вже трощили
І життям, і духом …
Так, небого, не доволі,
Коли з кожним рухом

Повертаєм у безбожжя.
В присміх над дітками …
Час поплакати є воля
Тобі із віршами.