Та того …

У пташини попитаю долі,
Хай зворкує голубом вона
Те, що небо  не захоче сровіщати,
Бо і сили в нього вже нема …

Притомилось від вогню, від смерті,
Втіху тиху птахам віддало.
Крилом віри ще парить пташина …
Бути нам! Вовіки! Та того!