Прозвучала фальшом брехня.
Щосили ноти прокричала,
Аж стрепенувся цілий світ,
Душа, що правильно співала,
Помітила ... І сумнів її огорнув...
А слух спитав - у фальші гріх я маю?
Здригнулася, як вітром лист ...
Чи тон я правильно тримаю?
Важливо їй відповісти самій,
А чи гармонія дотримана уважно ...
Брехня питань не задає?
Чому гукає нота фальшом?
І лише чистая душа,
Себе все мучить, і питає.
Брехня? Таких питань не задає.
Брехати буде до безкраю!