Вечір до вечора на вечорниці прийшов.
- Холодно, темно, от я і зайшов!
- Сядай, не соромся, не стій до дверей!
Чи й в тебе, як в мене короткий був день?
- Авжеж! Коротенький і не кажи!
Ранок із днем то туди, то сюди,
Поділись в минуле хутенько і вже
Нас запросили, в темнізне усе.
Холод шкребеться, дощ не вчухає,
Місяць сховався, зірок не пускає.
Одне слово - осінь. Тепло лиш в хатах …
Вечорниці без співу … війна у думках …