Тінь минулого голодною собакою
З’їдає кожну мить, що «зараз» ще була.
Єдине згадок не торкається,
Не знаю, чи то добре, бо їх тьма
Увагу силиться всю захопити,
Вже не дивитись уперед.
А от минулим - прошу - жити …
Ні! Вибачайте! Геть від мене! Геть!
Поетичний авторський клуб, сучасна українська поезія
Тінь минулого голодною собакою
З’їдає кожну мить, що «зараз» ще була.
Єдине згадок не торкається,
Не знаю, чи то добре, бо їх тьма
Увагу силиться всю захопити,
Вже не дивитись уперед.
А от минулим - прошу - жити …
Ні! Вибачайте! Геть від мене! Геть!