Не завжди видно,
Навіть те, що ось!
І як того не бачиш?
І очі є! І духом ще!
Бо як зобачу,
То заплачу…
Хай невидіння
Буде мніʼ -
Очима, слухом
Й відчуттями.
Бо не сприйму,
Що там вже є.
Тоді душею всліпну
У віки-віками.
Поетичний авторський клуб, сучасна українська поезія
Не завжди видно,
Навіть те, що ось!
І як того не бачиш?
І очі є! І духом ще!
Бо як зобачу,
То заплачу…
Хай невидіння
Буде мніʼ -
Очима, слухом
Й відчуттями.
Бо не сприйму,
Що там вже є.
Тоді душею всліпну
У віки-віками.