Причитаю, причитаю словом з гіркотою,
Посмішку я маю в мніʼ над життям з собою.
Думала, що все мені буде подаватись,
А воно лиш норовить хутко відібратись.
Поклади, мій Боже, тут крапельку маленьку
Із добром всещедрим аж у мою, у жменьку.
Більш мені не подавай, подай іншим більше.
Щоб летіти було як, щоби тільки лише.