Чого бажаєм, коли пишем?
Вiршами стелимо буття.
А розказати всьому свiту!
Що прилетiла думка ця -
яка незнайно i навiщо,
як птаха сiла i ти вже
внесилi просто промовчати,
а мусиш все ксазати, все,
що з неба, пiр'ячком словесним
натерусилось у тобi ...
Мiй милий Боже, слова чеснi,
я покладу їх на листi.
Хай думка з неба воплотиться,
ще у когось, ще у душi ...
Що Ти подав, як жаром птиця,
слова утiхи для душi.