Ти не привітний, мій садок …
Весною голота соромна …
І починаєш з квіточок -
Худчій прикрасити, немов би
Краса неземна сором твій
Покриє, розпач позникає …
І саме в білому, як сніг
Господь тебе посповідає
Й благословить плодити так,
Що й Аврааму у завИдки …
Великдень на порозі …
Чуєш, Бог?
Із голотою у гріхах
На цей садок ми надто схожі.