А квітень поспішав …
Почав із квітів …
Біленьких стільки наробив …
Шукав все вишні, чомусь вишні …
Любив їх квітень, ой любив …
То слів нема таких, щоб ласка
З любовʼю огорнула все,
Що квітень воскресав і хутко
Аж раєм поробив земне …
Де перебите, де вже лише
На волосині у житті …
А квітень швидко й тихо, тихо
Любив, надіявся … він жив …