Колись давно мене хрестили …
Дитині хрестик почепили …
Що молитов моя душа почула …
І все про Бога, про Христа …
Частенько Бог вже зовні храму
Сидить на лавці Жебраком.
Бо в золоті хором прекрасних
Ніяко бути Пастухом.
Але душа знаходить Його.
То тут, то там - а в Церкві Він.
Водою сльози омиває
Нам всім і мертвим, і живим.