Спинився день
чи впав десь горизонтом.
З собою й сонце прихопив.
Скотився мiсяць,
чи повис в вiконцi,
а може просто
з зiрками захтiв
поглузуватись свiтлом,
яким сяє ...
Та де там сяє,
так й нiщо ...
Але лиш вiн,
єдиний силу має
отак небесно хоть би й що
до ранку бути
видним паном -
то скибкою,
а то кружельцем
в небесах,
мовчазно в чорноті блукати
i роздивляти себе
в темних вiконцЯх.